аж волосся полізло вгору

≤аж≥ волосся (чуб) піднімається (підіймається, встає, лізе і т.ін.) / піднялося (встало, полізло і т.ін.) вгору (догори) у кого і без додатка; ≤аж≥ чуб піднявся (встав, поліз і т.ін.) вгору (догори) у кого і без додатка.

Кому-небудь стає дуже страшно.

≤Зачепиха:≥ Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну ≤війну≥, — волосся догори підіймається (М. Кропивницький); — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний); Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський); Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути… Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору… (Панас Мирний); Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький); Аж ось… загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий… Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам'ятають (С. Васильченко).